Warning: Undefined variable $post_id in /home/beauty31/scarch.kiev.ua/www/wp-content/themes/arhiv/template-parts/content-single.php on line 38
Адміністративно-територіальний поділ села Таганча
Таганча (укр. Таганча) – cело, центр сільської ради Канівського району Черкаської області. У ХІХ столітті містечко Таганчанської волості Богуславського (Канівського) повіту Київської губернії. Таганчанській сільській раді підпорядковане село Поташня. Cело відноситься до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров’я (Наддніпрянщина).
Історія с. Таганча
Історія села починається з часів захоплення татаро-монголами в 1239 Канева і навколишніх місць. Тут знаходилося село в якому жили люди (поляни), назва його не збереглося. Перші письмові згадки про с. Таганча відносяться до XIV ст. Саме слово татарського походження «таган» – трикутник, залізна підставка з ніжками, на якій варять їжу розкладаючи під нею вогонь, дало нинішню назву села. З археологічних пам’яток в селі є залишки курганів або могильників, в яких знаходили знаряддя для прання, предмети побуту, озброєння, прикраси людей далекого минулого.
Жителі с. Таганча брали активну участь в селянських і козацьких повстаннях під керівництвом Павлюка, Скидана, Гуні в 1637-1638 рр., проти польської шляхти в період національно-визвольної війни 1648-1654 рр., гайдамацькому повстанні «Коліївщина».
З кінця XVIII ст. Таганча стає власністю польської шляхти Понятовських. З 1800 р. графу Йосипу Понятовскому належало 9710 десятин землі, містечко Таганча, а також 15 навколишніх сіл. У 1805 він почав будівництво суконної фабрики – однієї з найбільших в Україні за кількістю та якістю виробленої продукції. Поміщик Понятовський мав також великий шкіряний завод, продукція якого продавалася в Київській, Волинській і Херсонській губерніях. Він же вперше в Україні у 1846 р. в с. Поташня побудував цукровий завод.
17 жовтня 1882 року в с. Таганча було відкрито двокласне сільське народне училище за клопотанням волосного сходу. До 1917 р. с. Таганча – волосний центр Канівського повіту. Центром сільської ради село стало у 1931 р., до цього було районним центром, в який входило 19 сільських рад.
У 1926-1929 рр. в селі існувало декілька товариств по спільному обробітку землі. В листопаді 1929 р. створено колгосп, який отримав назву «Згода».
В роки голодомору в селах Поташня і Таганча померло 820 осіб.
У роки Великої Вітчизняної війни близько 700 таганчан воювали проти ворога на фронтах і в партизанських загонах, більше 347 осіб загинуло, 285 чоловік нагороджені орденами і медалями за участь у визвольній війні.
Багато в селі працьовитих людей, які нагороджені орденом Трудового Червоного прапора – А.Г. Петренко, B.C. Корчак, І.І. Корчак. П.К. Панчоха, К.У. Жук, К.С. Кучеренко, M.B. Кірьяновський. У селі проживають матері-героїні: П.Ф. Горобець, K.M. Губенко. Н.Г. Дзюбан.
Вихідці з села: народний артист РРФСР, досвідчений педагог, професор Л.П. Савранський; відома радянська письменниця М.Я. Бессараб; Герой Радянського Союзу П.С. Шпак; повними кавалерами орденів Слави в період Великої Вітчизняної війни стали Г.Ю. Клименко і Д.Р. Коврига.
Станом нa 2010 рік на території села діють: загальноосвітня школа I-III ступенів, 3 бібліотеки, сільський клуб, Будинок культури, амбулаторія, дитячий садок, ФАП, 10 магазинів, Троїцька церква.
Нa землях працюють СТОВ «Петровського» та СФГ «Продальянс».
Опис Покровської церкви містечка Таганчі 1807 рік
Церква дерев’яна дубова з трьома верхами, покрита зверху гонтою дубовою позаломи, а від заломів до низу пошалевана шалевкою дубовою, без притворів з паламарнею. На одній хрестів залізних три. Дверей з замками залізними четверо. Вікон з залізними гратами дванадцять.
Карти села Таганча
sekolah tinggi ilmu kesehatan ukpm
kebidanan mitra sejahtera jakarta
akademi analis kesehatan muhammadiyah surabaya
akademi kesehatan lingkungan sumsel
akademi kebidanan arta kabanjahe
akademi kebidanan nusantara medan
akademi kebidanan delhus delmed
akper harapan mama deli serdang
akademi kebidanan bunga bangsa aceh
rawlicious
shopkokotribe
super mommy the rescue
taste of jogja
tecnomaster movil
the pulp list
tool dunia
according oversees
Agro Kebun
akmil aceh
akademi militer bali
akademi militer banten
akmil jabar
akmil jateng
akmil jatim
akademi militer kalimantan barat
akademi militer kalimantan selatan
akmil nusa tenggara timur
akmil papua
akademi militer riau
akmil sumbar
aktual
akurat
analis adaily
annoying funded
antam bekasi
Проживає в с.Таганча Панченко Ігор Іванович 1958р.н.,Гайдай Віктор Андрійович 1957 р. н.