Warning: Undefined variable $post_id in /home/beauty31/scarch.kiev.ua/www/wp-content/themes/arhiv/template-parts/content-single.php on line 38
https://akperbinalitasudama.ac.id/
https://akfisstlukastomohon.ac.id/
https://akbidjakartamitrasejahtera.ac.id/
https://akperpemkabacehtenggara.ac.id
https://aklpemprovsumsel.ac.id/
https://poltekkessbengkulu.ac.id/
https://akabidartakabanjahe.ac.id/
https://atrowidyadharma.ac.id/
https://akbidhafsyahmedan.ac.id/
https://akbidindahmedan.ac.id/
https://akbiddelhusdelmed.ac.id/
https://akperharapanmamadeliserdang.ac.id/
https://stmiktrigunapati.ac.id/
https://akbidikabinalabuhanbatu.ac.id/
https://akbidbungabangsaaceh.ac.id/
bapomi banyuasin
bapomi batam
bapomi batanghari
bapomi batubara
bapomi bengkalis
bapomi binjai
bapomi bireuen
bapomi bukit tinggi
bapomi dharmasraya
bapomi dumai
bapomi gayolues
bapomi jambi
bapomi labuhan batu
bapomi lahat
bapomi langkat
bapomi lubuklinggau
bapomi nias
bapomi palembang
bapomi pasaman
bapomi pidie
bapomi Prabumulih
bapomi samosir
bapomi sijunjung
bapomi simalungun
bapomi simeulue
Belajar Kebun
Belajar Tani
belongsthey
berita bali
berita jatim
berita satu
bernas
bisnis
bogor tribun news
boots rover
brilio
burndeniers
canada person
Адміністративно-територіальний поділ
Балико-Щучинка — село, центр сільської ради Кагарлицького району Київської області. У ХІХ ст. село Чучинка та село Балики Київського повіту Київської губернії. Село належить до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров’я (Наддніпрянщина).
Історія
Село Балико-Щучинка має багату історію, яка починається ще в епоху Київської Русі, коли на березі струмка Чучинка знаходили посуд того часу. Це свідчило про те, що ці місця належали до міста-фортеці Чучин, що було важливим оборонним пунктом на правому березі Дніпра. У літописах від 1110 року згадується як Чучин-град, який захищав південні підступи до Києва від кочівників.
Стародавнє місто Чучин розташовувалося на висоті 70 метрів над рівнем води і було добре захищене крутими схилами. Воно було обнесене земляними валами та дубовими парканами, мавши при цьому розвинуту систему господарств.
Під час розкопок виявлено багато артефактів, які свідчать про різноманіття життя та ремесел у цьому місті-фортеці. Поступово з розвитком часу сформувалася сучасна назва села Щучинка, яка може бути пояснена народною етимологією від назви риби “щука”.
Село Балики, засноване в XVI столітті, також має свою історію, пов’язану з місцевим монастирем та поділяє багату спільну історію з Щучинкою. Обидва села входили в одну парафію та мали подібну інфраструктуру.
Після громадянської війни життя в селах почало налагоджуватися. Велику виховну та культурно-масову роботу серед населення проводили вчителі Андріон Юхимович Проценко та Яків Михайлович Луневич.
У 1921 р. села були об’єднані в одне – Балико-Щучинка. Колективізація на селі почалася у 1929 р. У 1932-1933 pp. розпочався голод, під час якого загинуло 297 мешканців села.
Головою колгоспу перед Великою Вітчизняною війною був І.П. Міненко, головою сільради – С.І. Скомаровський. На той час у селі було 320 дворів. У середині 1941 року село зайняли німецько-фашистські війська.
Наприкінці 1943 р., під час боїв за визволення правого берега Дніпра, Балико-Щучинка входила в межі Букринського плацдарму і була майже повністю зруйнована шквальним вогнем знарядь та авіації. Жорстокі бої тривали понад два місяці. У цій битві загинуло до 10 000 радянських воїнів. Понад 50 осіб отримали звання Героя Радянського Союзу.
1961 р. Ульяницький колгосп «Дружба» та Баликощучинський «Заповіт Ілліча» об’єдналися в один — ім. Петровського. Першим головою цього колгоспу був І.Я. Голубовський (1961-1964 рр.) У 1994 р. колгосп реформовано у СТОВ «Горизонт».
За сумлінну працю у різні часи орденами СРСР було нагороджено комбайнера І.А. Саченко, доярки В. Найда та Т.А. Зуй, голова колгоспу М.М. Джулай.
У травні 1985 р. було відкрито меморіальний комплекс «Букринський плацдарм», до якого входить музейна експозиція та скульптурно-меморіальний комплекс загальною площею 8,5 га, у фондах музею зберігається понад 6500 експонатів.
У трьох Братських могилах, що розташовані на території меморіалу, поховано 3179 радянських воїнів.
Станом на 2010 р. на території села функціонують загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитсадок «Райдуга», клуб, бібліотека, музей-меморіальний комплекс «Букринський плацдарм», медична амбулаторія, лазня, відділення Ощадбанку, 4 магазини, ФГ «Кислицина».
