Адміністративно-територіальний поділ
Стецівка (укр. Стецівка) – cело, центр сільської ради Чигиринського району Черкаської області. У ХІХ столітті село Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Село відноситься до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров’я (Наддніпрянщина).
Авторські замітки Олексій Сидорук був в селі 2 жовтня 2011
На туристичному маршруті Історико-Культурного заповідника Чигирин, Стецівка з’явилася відносно недавно. Років п’ять тому тут з великим ентузіазмом починали створювати скансен «Козацький хутір» і музей млинів, що входить до його складу. На хутір ентузіазму вистачило, а ось музей млинів розвинути так і не змогли.
Проїжджаючи вулицями села, помічаєш, спроби його жителів самостійно організувати своє дозвілля, хтось поставив декілька лавок для великої компанії і причепив до стовпа баскетбольне кільце, а хтось повісив у дороги гамак, можна лежати, похитуючись і спілкуватися з сусідами.
Дорогу до музеїв доводиться шукати, покажчиків до них в селі немає. Музей млинів можна помітити і самому, але треба добре вдивлятися в далечінь вулиць, що перетинаються.
Візуально визначивши де знаходяться млини, дістатися до них все ще не легко. Біля руїн господарських будівель колишнього колгоспу до млинів веде ґрунтова дорога, для проїзду по якій необхідно, щоб автомобіль мав величезний дорожній просвіт.
Трохи поїздивши в пошуках кращого шляху, ми залишили машину на сільському кладовищі і дійшли до млинів через поле.
Коли починали створювати цей музей, планувалося, що тут стоятимуть більше десяти млинів, один з яких повинен був бути працюючої водяним млином. Але ніяких зрушень у цій справі поки що немає, стоять три млини, як і на початку створення музею.
З проїздом до «Козацького хутору» проблем вже немає, дорога веде туди єдина, стерпної якості.
Хутір має цілком завершений вигляд, але знаючи про первинні плани організаторів проекту видно, що реалізувати вдалося далеко не все. Як зазвичай, проблема в недостатньому фінансуванні проекту, а останнім часом і в його повній відсутності.
Проте, гуляти тут приємно, розглядаючи частково відтворений козацький побут на фоні мальовничої природи.
Основною визначною пам’яткою хутора є Миколаївська церква, пам’ятник архітектури XVIII ст. Спочатку церква була побудована в селі Драбівці, Золотоніського району. У Драбівцях церква збереглася до нашого часу вже в напівзруйнованому стані, тому її розібрали, реконструювали і зібрали вже на новому місці в «Козацькому Хуторі».
По хутору крім туристів гуляє і стадо овець. Нам захотілося сфотографувати їх на тлі церкви, але для цього довелося трохи побігати, щоб направити їх під приціл об’єктива.
Туристи ще не часті гості в Стецівці, позначається молодий вік музеїв, місце розташування далеко від основних доріг і відсутність будь-яких розваг, крім ознайомлення з експонатами музею під відкритим небом в оточенні гарної природи. Але перспектива в музеї все-таки є, особливо якщо вдасться закінчити все, що було задумано спочатку.
Варто зазначити, що музей не простоює даремно і без великої кількості туристів. Скансен вже використовують різні козацькі організації для проведення реконструкції боїв, а національні телекомпаній знімають фільми, присвячені історії України першої половини XX століття.
Історія
Село було засноване в XVII ст. Як свідчать археологічні знахідки, люди тут жили ще за часів кам’яного віку. На території села є 10 курганів скіфсько-сарматських часів, виявлено сховище кремінних знарядь бронзового періоду, 2 поселення черняхівської культури.
В селі розпочато створення єдиного в Україні музею млинової справи. Розташування населеного пункту між заплавою Дніпра і легендарним урочищем Холодний Яр створило природний феномен – на пагорбах постійно рухаються повітряні потоки. Споконвіку селяни ставили на пагорбах вітряні млини, кількість яких дійшло до 25.
Після революції власників вітряних млинів, яких більшовицька влада вважала кулаками, було розстріляно або заслано до Сибіру. Поступово знищили і самі вітряні млини. На території майбутнього музею, площа якого 8,5 га. вже встановлено декілька вітряних млинів, датованих кінцем XIX – початком XX ст. До цих місцевих раритетів додасться ще понад десяток з усіх регіонів України. Музей млинової справи – частина етно-географічного-туристичного комплексу «Козацький хутір». Тут же є дерев’яна церква XVIII ст., будинок старости, шинок, стайня.
9 серпня 1941 року німецькі війська окупували село. 9 грудня 1943 року воно було відвойовано радянськими військами. 54 жителя села, які воювали на фронтах Другої світової війни нагороджені орденами і медалями. На території села є братська могила і пам’ятник 352 загиблим воїнам-односельчанам.
За радянської влади в селі працював колгосп ім. Жданова, який обробляв 4483 га землі, в тому числі 3352 га орної.
Станом на 1972 рік у селі була середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становив 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, побутовий комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв’язку.
Археологічні пам’ятки с. Стецівка
- Поселення слов’янської культури VII- VIII ст., 6 км. від села в урочищі «Городок».
- Поселення Черняхівської культури I-V ст. 6 км. від села в урочищі «Городок».
- Курган VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. на схід від села.
- Скіфський курган VII- VІ ст. до н.е. 8 км. на південь від села.
Історія міст і сіл УРСР 1972 рік
Стецівка – село, центр сільської Ради. Розташоване біля Кременчуцького водосховища, за 11 км від райцентру. Населення – 2763 чоловік. Сільраді підпорядковані села: Галаганівка та Вербівка.
У селі містіться колгосп ім. Жданова, який користується 448,4 га сільськогосподарських угідь, з них – 3352 га орної землі. Господарство – БАГАТОГАЛУЗЕВЕ.
У селі є середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких складає 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, а також побут комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв’язку.
Партійна організація села налічує 50 комуністів, комсомольська – 54 членів ВЛКСМ.
За трудові успіхі 102 Колгоспник нагороджено орденами и медалями Радянського Союзу, 54 учасники Великої Вітчизняної Війни за мужність і відвагу, виявлені у боях з ворогом, удостоєні нагороди.
На території сільради виявлено скарб крем’яних знарядь бронзового віку, 2 поселення черняхівської культури. Біля Галаганівки збереглися Кургани скіфських часів.
