Думанці

Походження назви села Думанці, за розповідями старожила села Андрія Климовича Продайвода, має наступну історію: втікачі Придніпров’я оселялися на землях біля річки Тясмин і на своїх зборах вирішували суспільно-господарські питання, обирали раду, яку вони називали «думою», від цього і походить назва «Думанці».

Адмінподіл

Думанці – cело, центр сільської ради Черкаського району Черкаської області. У ХІХ столітті село Вергуновської волості Черкаського повіту Київської губернії. До складу сільради села Думанці входить село Чубівка. Село відноситься до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров’я (Наддніпрянщина).

Авторські замітки Олексій Сидорук

У Думанцях я буваю як мінімум один раз на рік. Ліс біля Думанців – це Мекка для грибників. Сам я не грибник, але моя дружина і мій батько – грибники-фанатики. Тому щоосені, в якийсь вихідний день, рано-рано вранці я везу їх в цей ліс.

Церква
Церква в Думанцях 03.04.2010

Самі Думанці мені дуже подобається, виглядають вони як миле, старе, українське село. З одного боку воно врізане в ліс, з іншого омивається річкою, через річку міст в сусіднє село. Сільська школа теж практично в лісі, просто зрубали декілька сосен на краю лісу, щоб побудувати будівлі і спортивний майданчик.

Асфальтованих доріг мало, фактично тільки одна, що з’єднує село з чигиринською трасою і проходить через все село до річки і далі на міст до села Чубівка. По селу дороги в основному грунтові, але добре укатані, переміщатися на них навіть спокійніше ніж по розбитих асфальтованих.

А ще наша кума також родом з Думанців.

Історія

Перші письмові згадки про село відносяться до XVIII ст. Однак поселення в цих місцях існували набагато раніше, про це свідчить знайдене біля села Чубівка городище скіфських часів.

Селяни були державними, платили оброк і податки черкаському старості князю Сангушку.

У другій половині XVIII ст. більша половина селян села вимерла від епідемії холери.

До 1917 року в селі була одна церковно-приходська школа, в якій навчалося 15-18 дітей.

В листопаді 1929 року було організоване колективне господарство «Серп і молот».

Під час голодомору 1932-1933 рр.в селах Думанці і Чубівка від голоду померло 500 осіб.

21 серпня 1941 р. село було окуповане фашистськими загарбниками. 19 грудня 1943 року було звільнене.

417 жителів села воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 116 загинуло, 303 нагороджені медалями та орденами.

1952-1960 рр. господарства сіл Думанці, Чубівка, Нечаївка, Чорнявка були об’єднані в один колгосп ім. Калініна. Але в 1961 р. Чорнявка від’єдналася в окреме господарство. А Думанці і Чубівка організували колгосп ім. Кірова.

У 1965 -1966 рр. болото над Тясмином було осушене, був проритий 30-метровий канал. До того часу болото було непрохідним.

У наш час в селі є клуб, бібліотека, магазин, торгові точки, амбулаторія.

Похилевич Л. І. Сказання про населені місцевості Київської губернії 1864 р.

Думанці, село вище по річці Тясмин, в 4-х верстах від попереднього села. Жителів обох статей: православних 903, євреїв 17. Церква Миколаївська, дерев’яна, стара, побудована у 1789 році 6-го класу, землі має 36 десятин.

Село Чубівка належить до Думанського приходу, лежить на протилежній правій стороні Тясмину. Жителів обох статей: православних 290, римських католиків 8. Земля – чудовий чорнозем, всього – 410 десятин. Половина цього села належить поміщику Йосипу Улашину, а інша його брату Сотеру, що дісталася від батька їх Мартіна, який купив Чубівку у графа Самойлова у 1804 році.

За півверсти від села Чубівки знаходиться Жаботинський Онуфріївський заштатний монастир. Монастир цей в 8-ми верстах від містечка Жаботин, біля річки Жабьянка, за дві версти впадає в річку Тясмин. Про початок монастиря невідомо. В даний час братію його складають 33 людини ченця і послушників. Засоби утримання, крім незначних подаянь від приїжджих для прощі навколишніх селян, в 1860 році сягали 708 р. 57 к., які монастир отримує від земельних угідь і фундушевого капіталу. Землі належить монастирю 263 десятини з млином на річці Жаб’янка з 30 десятинами лісу і двома хуторами: Лаврусиха і Некрасиха, що дає доходу до 1000 р.; капітал сягає 9593 р. У монастирі дві церкви, головна дерев’яна, трьохпрестольна, ісені Успіння Божої Матері, Святителя Миколая і Великомучениці Варвари. Вона побудована за ігумена Єфрема Биковського в 1758 році і відновлена ​​ігуменом Мелхиседеком Шаховським, іконним писанням і зовнішньою покраскою у 1798 році. Тепла кам’яна, однопреснольна імені Преподобного Онуфрія в одній зв’язці з дзвіницею, заснована тим же ігуменом Мелхиседеком, а освячена ігуменом Варфоломієм у 1811 році.

Карти

Думанці на мапі Шуберта
Думанці на трьохверстовій мапі Шуберта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *